Глосарій юридичних термінів

Тимчасове припинення: припинення або перерва у правонаступництві.

Дія: вираження волі або діяльності, яке виконує особа, та яке має такий характер, до якого відносять певні правові наслідки.

Позовна вимога: позов або інший судовий процес, метою якого є отримання допомоги від суду.

Управління: стягування боргів, управління, врегулювання та розподіл активів нерухомості.

Розпорядник: (у справах спадщини) особа, наділена повноваженнями щодо управління майном померлої людини.

Повнолітня особа: особа, яка досягла віку вісімнадцяти (18) років.

Жорстоке поводження з повнолітніми особами: дії, спроби або погрози фізичної розправи над дорослим (від 18 років), який є членом сім'ї або жертва переслідування іншою особою.

Закон про жорстоке поводження з повнолітніми особами: Розділ 455.010(1) переглянутого законодавчого акту штату Міссурі, описує дії, спроби або погрози, від яких дорослі-жертви жорстокого поводження віком від вісімнадцяти (18) років і старші, або оголошені повнолітніми, можуть шукати захисту. Згідно з цим Законом, дорослі-жертви жорстокого поводження можуть подати клопотання до окружного суду з проханням видати захисний припис.

Свідок, який свідчить під присягою: особа, яка робить свідчення і підписує (підтверджує) істинність свідчення під присягою.

Афідавіт: письмове показання або заява, що дається під присягою і посвідчується уповноваженою особою.

Сукупність: загальна сума всіх складових; вся або повна сума.

Потерпіла сторона: особа, яка була поранена або понесла втрати, або чиї законні права були під загрозою або порушені.

Угода: усна або письмова обіцянка між двома або більше сторонами з приводу виконання чогось.

Псевдонім: вигадане або додаткове ім'я, яке людина використовує або за яким її знають.

Аліменти: термін, який використовується в шлюборозлучному процесі, що означає виплату грошей на підтримку дружині. У штаті Міссурі термін «розлучення» замінено на «розірвання шлюбу». Термін «підтримка» (аліменти) тепер використовується по відношенню до аліментів для дружини або чоловіка. Дивіться також «Підтримка».

Заява перед судом: твердження або свідчення однієї зі сторін, яке вона має намір довести.

Альтернативне вирішення суперечок: такі методи, як арбітраж і посередництво, що використовуються для врегулювання суперечки певними способами за виключенням судового позову.

Поправка: зміна у клопотанні, яке вже передано до суду, щоб зробити правку.

Відповідь: письмова відповідь обвинувачуваного (або відповідача) на претензії, висловлені у скарзі, поданій позивачем (або апелянтом).

 Відповідь на письмове опитування сторін: відповідь сторони на письмові запитання, представлені іншою стороною.

Апеляція: запит до суду вищої інстанції з проханням переглянути рішення суду нижчої інстанції для того, щоб виправити помилки або несправедливі аспекти.

Присутність в суді: прибуття в суд в якості сторони судового процесу або позову.

Апелянт: особа, яка подає апеляцію.

Апеляційний суд: суд, що має юрисдикцію на оскарження результатів судів нижчих інстанцій. Справи окружних судів можуть бути оскаржені в апеляційному суді, за винятком тих випадків, які знаходяться у виключній юрисдикції Верховного суду.

Заява: дія з подання запиту.

Заява на видачу повноважень: у справах спадщини – письмова заява з проханням про видачу повноважень, таких як Повноваження виконавця заповіту на виконання його функцій, Судове повноваження на управління майном померлого і т. п. Дивіться також «Повноваження» та «Офіційне затвердження заповіту».

Заборгованість: грошова сума, які є простроченими і неоплаченими; зазвичай аліменти на дитину. Також дивіться «Призначена заборгованість».

Арешт: тюремне ув'язнення особи з утриманням до початку судового процесу.

Майно: власність або щось цінне.

Призначена заборгованість: частина заборгованості, нарахована до останнього припинення тимчасової допомоги нужденним сім'ям (ТДНС).

Правонаступник: особа, якій присвоюється право.

Об’єднаний окружний суд: підрозділ суду штату Міссурі, який може розглядати справи з сумами до 25 000 доларів США. Це включає в себе справи щодо позовних вимог на невелику суму.

Накладення арешту: процес накладання арешту на майно; арешт особи на основі рішення суду.

Адвокат: особа, яка має ліцензію на юридичну практику. У штаті Міссурі особа повинна отримати ліцензію від Верховного суду штату Міссурі.

Адвокат по справі: адвокат, що представляє сторону в суді та зареєстрований у цій якості в судовому протоколі.

Номер ліцензії на право займатися юридичною діяльністю: ідентифікаційний номер, закріплений за адвокатом адвокатською асоціацією штату.

Застава: гроші чи майно, надані особою для звільнення з в'язниці до початку судового процесу. Дивіться також «Порука».

Кривдники: особи, які використовують силу проти іншої особи, щоб викликати страх або завдати фізичної шкоди.

Порука: борговий сертифікат або документ; гроші, надані, щоб забезпечити правильне виконання. Дивіться також «Застава».

Поручитель: агент, який виступає гарантом у питаннях поруки.

Календарний рік: період з січня по грудень.

Свідоцтво про доставку: форма, яка показує, що супротивній стороні була передана скарга чи відповідь у встановлені строки і належним чином.

Свідоцтво про вручення: форма, подана секретаріатом суду, у якій йдеться про те, що супротивна сторона в позові отримала копії документів, поданих до справи.

Завірена копія: копія оригіналу документа, завіреного як точне відтворення, як правило, службовою особою/секретарем, відповідальними за видачу або зберігання оригіналу.

Зміна територіальної підсудності: вилучення/передача справи на судовий розгляд з одного округу до іншого.

Закон щодо рішень про захист дітей: Розділ 455.500 переглянутого законодавчого акту штату Міссурі, ухвалює закон щодо рішень про захист дітей, які стали жертвами жорстокого поводження чи переслідування. Відповідно до цього Закону, клопотання з проханням односторонніх та повних рішень щодо захисту може подати від імені дітей, які зазнали насильства, один з батьків або опікун, опікун-представник у суді або призначений судом спеціальний адвокат, чи чиновник у справах неповнолітніх.

Аліменти на дитину: рішення суду або адміністративне розпорядження Департаменту соціального обслуговування, згідно якого один з батьків, який не є опікуном дитини, повинен платити одному з батьків, який є опікуном дитини, визначену суму грошей для його/її дитини (дітей).

Окружний суд: суд, у якому проходять судові розгляди. У рамках окружного суду є різні підрозділи, такі як об’єднаний суд, суд з питань позовних вимог на невелику суму, муніципальний суд, суд у сімейних справах, суд у справах спадщини, суд у кримінальних справах та суд у справах неповнолітніх. Штат Міссурі ділиться на 46 судових округів.

Секретар окружного суду: виборна посадова особа, яка відповідає за ведення записів окружного суду.

Окружний суддя: виборна посадова особа, яка відповідає за ведення записів окружного суду.

Цивільний позов, цивільна справа: судова справа, яка не має кримінального характеру; відноситься до порушення приватних прав та захисту прав, за яким звертається особа, компанія або інша юридична особа.

Платіжна вимога: вимога грошей або майна, чи рівноцінної речі, з заявою, що ви маєте право на щось.

Секретар: посадова особа суду, яка несе відповідальність за ведення судових протоколів. Може бути Секретарем суду, Заступником секретаря або Головним секретарем. Дивіться також «Секретар суду» та «Заступник секретаря».

Закрита судова справа: кримінальна справа, у якій прийнято припинення, відхилення провадження справи, обвинувачуваний визнається невинним, або накладення покарання призупиняється. Закрита судова справа не знищується, але є недоступною для широкого загалу, за винятком того, що рішення або постанова суду, чи заключне рішення, прийняте прокурором, повинні бути доступними.

Змушений: людина, що перебуває під загрозою, або її змушують якимось чином зробити або сказати щось проти її волі.

Мировий суддя: судова посадова особа у суді з обмеженою юрисдикцією.

Фактичні збитки: точно оцінені втрати, понесені позивачем.

Скарга: початкові змагальні папери у справі, подані позивачем. Також може відноситися до документу, підписаному прокурором чи свідком, що подає скаргу, який обвинувачує особу у вчинені кримінального злочину або порушенні постанови муніципального органу.

Арбітражний керівник: особа, призначена судом управляти майном та справами особи, яка визнана недієздатною, щоб самостійно робити це.

Конфіденційні матеріали: судові матеріали, які у законодавчому акті (Розділ 610, переглянутого законодавчого акту штату Міссурі) називаються «закритими матеріалами»; матеріали, які закриті від громадського контролю.

Відкладення справи: відстрочка розгляду справи, що розглядається в суді, на більш пізній термін.

Витрати: сума, сплачена або вирахувана за щось. Дивіться також «Збори», «Інші витрати» та «Доплати».

Юрисконсульт: адвокат.

Виклад справи (пункт обвинувачення): у заяві про підстави позову – твердження позивача щодо причини позову; кожен окремий пункт обвинувачення у кримінальному злочині.

Зустрічний позов: позов, поданий підсудним на противагу до позову позивача.

Суд: орган уряду, який займається здійсненням правосуддя.

Опікун, призначений судом: особа, призначена судом, яка має законне право і обов'язок піклуватися про особу або її власність.

Спеціальний адвокат, призначений судом: особа, призначена судом, щоб допомогти іншій особі, наприклад, дитині, у представництві її та її інтересів у справах перед судом.

Секретар суду: особа, обов’язком якої є створення та ведення списку судових справ та реєстрів у суді, надання допомоги у підготовці судових звітів та виконання обов’язків суду від імені суддів, а також надання допомоги громадянам.

Судові витрати: суми, нараховані стороні в судовому процесі. Такі суми визначаються судом на індивідуальній основі і змінюються в залежності від ходу судового розгляду. Судові витрати – це загальна сума зборів, інших витрат та доплат.

Апеляційний суд: проміжний суд між судом першої інстанції та Верховним судом, в якому одна зі сторін може оскаржити результати позову, отримані в суді першої інстанції. Апеляційний суд поділяється на три географічні райони. Більшість відхилень повинні пройти через апеляційний суд, перш ніж вони можуть піти до Верховного суду.

Суд письмового провадження: суд, чиї дії і процедури записуються і зберігаються.

Правила роботи суду: правила, оприлюднені Верховним судом штату Міссурі, які стосуються таких питань, як діловодство, звітність, обробка даних, підготовка протоколів, місцеві правила суду, персоналу та зберігання/знищення записів.

Правила суду: набір процедур, прийнятий судами, якого повинні дотримуватися сторони та їх адвокати. Більшість штатів мають однакові для усього штату правила суду, але деякі суди також можуть мати місцеві правила.

Кредитор: особа або компанія, яка надала кредит іншій особі, яка є «боржником».

Злочинна дія: вчинок, за яким стороні висуваються обвинувачення у вчинені злочину, і вона постає перед судом.

Батько/матір-опікун: один з батьків, який виконує основний обов’язок щодо догляду за дитиною; особа, якій виплачуються аліменти на дитину. Дивіться також «Аліменти на дитину» та «Кредитор за зобов'язанням».

Опіка: фізичне володіння або зберігання чогось або когось.

Опікун: особа або організація, яка має доручення або право на опіку щодо майна, документів та інших цінних речей; особа, яка має опіку над іншою особою.

Боржник: Особа, яка має обов’язок або борг перед іншою особою.

Померлий: особа, яка померла.

Покійний: особа, яка померла.

Позовна заява: офіційна заява, як правило, в письмовій формі. У справах спадщини – документ, який регулює юридичні права на певні види нерухомого майна, наприклад, будинку.

Постанова: остаточне рішення; письмовий документ; оголошення судом правових наслідків встановлених фактів.

Постанова про розірвання шлюбу: документ, підписаний суддею, який розриває шлюб. Дивіться також «Розірвання шлюбу».

Невиконання зобов'язань: невиконання правового обов'язку, недотримання обіцянки або невиконання зобов'язання.

Заочне рішення суду: рішення, прийняте проти сторони у разі невиконання зобов'язань цією стороною. Рішення приймається на користь позивача, оскільки відповідач не з'явився на судовий розгляд.

Підсудний: особа, проти якої порушено судову справу. Також використовується для позначення обвинуваченого в кримінальній справі; те саме, що відповідач. Дивіться також «Відповідач», «Прохач» та «Позивач».

Деліквентний: прострочений і неоплачений платіж; навмисне невиконання своїх зобов’язань.

Утриманець: особа, яку утримує інша особа.

Дитина-утриманець: будь-яка особа, яка не досягла повноліття або по закону не оголошена повнолітньою. Дивіться також «Оголосити повнолітнім/Повноліття».

Свідчення перед присягою: показання свідка, надані під час опитування, не на відкритому судовому засіданні, а відповідно до судового доручення щодо взяття свідчень, що зводиться до письмової форми та належним чином засвідчується під присягою або урочистою заявою, і призначене для використання на відкритому судовому розгляді справи.

Заступник секретаря: особа, уповноважена посадовою особою суду здійснювати всі або деякі функції, що відносяться до секретаріату, замість посадової особи суду, яка відповідає за ведення судових матеріалів.

Перехід у спадщину: спадкування за законом; спадкування права власності на майно згідно спадщини.

Нащадок: особи, які мають прямі родинні зв’язки зі спадкодавцем; особи, які походять від іншої особи, наприклад, дитина, онук і т. п.

Процедура розкриття доказів: розкриття того, що раніше було невідомим; досудова процедура, яку може використовувати одна сторона для отримання фактів та інформації про справу від іншої сторони з метою надання допомоги стороні у підготовці до судового розгляду; включає у себе свідчення під присягою, письмові опитування, пред’являння документів чи речей, дозвіл на доступ до землі або власності, перевірку фізичного та психічного стану, а також запит про визнання протилежною стороною будь-яких фактів. Дивіться також «Свідчення перед присягою», «Письмове опитування сторін» та «Пред’являння документів».

Відхилення: постанова або рішення суду, що відхиляє розгляд справи у суді; різновид вирішення справи.

Відхилення позову без збереження права: відмова в розгляді справи без збереження права на подачу іншого клопотання з приводу того самого питання.

Відхилення позову зі збереженням права: відмова в розгляді справи на даний час зі збереженням права на подачу нового клопотання з приводу того самого питання протягом певного періоду часу.

Вирішення справи: результат розгляду справи; вирішена справа: більше не потрібно робити ніяких дій стосовно справи; рішення суду про те, що необхідно зробити з приводу суперечки, яка була доведена до його відома.

Розірвання шлюбу: законне розірвання шлюбу за рішенням суду (не включає анулювання). Більш відоме як «розлучення».

Розлучення: Дивіться «Розірвання шлюбу».

Житло: будинок або інша будова, в якій проживає особа; місце проживання.

Оголосити повнолітнім/Повноліття: звільнити дитину від контролю, утримання та відповідальності батьків або опікуна; може включати випадки, коли дитина одружується або поступає на військову службу, але не обмежується ними.

Право держави на відчуження приватної власності: повноваження державної або муніципальної влади взяти приватну власність для громадського користування за справедливу компенсацію.

Обтяжувати/обтяження: заборгованість, яка знижує цінність певної власності, наприклад, застава або іпотека.

Забороняти: заборона на основі закону певній особі здійснювати певну дію.

Майно: все, чим володіє фізична або юридична особа, у тому числі нерухоме та рухоме майно. У справах спадщини – власність, яку залишає особа після смерті; загальне майно та заборгованість особи, яка померла.

Доказ: доказ, представлений на судовому розгляді, який може бути встановлений свідком, показаннями свідка, письмовими матеріалами чи документами.

Недопущення: відмова у в'їзді або допуску.

Виконавчий лист/страта: У цивільних справах – судовий наказ, адресований шерифу або іншій службовій особі щодо виконання рішення суду, як правило, шляхом арешту або продажу майна боржника. Наказ шерифу арештувати будь-яке майно боржника за рішенням суду у розмірі, який задовольнить судове рішення. Дивіться також «Гарнішмент». У кримінальних справах – виконання смертного вироку.

Виконавець: у справах спадщини – особа, вказана у заповіті іншої особи для виконання положень заповіту. Дивіться також «Заповіт».

Неоподатковувана власність: у справах спадщини – особисті речі, на отримання яких автоматично здобуває право вдівець/вдома із майна померлої особи.

Речовий доказ: документ, письмовий матеріал або інший об'єкт, офіційно представлений у якості доказу у суді.

Одностороння справа: рішення, прийняте судом за заявою однієї сторони щодо злочинної дії без повідомлення або аргументування іншої сторони. Наприклад, одностороннє рішення про захист дитини повинно виноситися у надзвичайній ситуації з метою захисту дитини від шкоди або жорстокого ставлення.

Односторонній захисний припис: захисний припис суду, який негайно вступає в дію, поки не буде проведено слухання щодо повного захисного припису.

Знищення: знищення письмових матеріалів за рішенням суду.

Суд у сімейних справах: суд, який має повноваження розглядати справи, пов’язані з розірванням шлюбу, опікою над дітьми, відвідуванням, аліментами, батьківством та насильством в сім’ї.

Збори: сума, що стягується за послуги, надані судом.

Письмова справа: повний письмовий матеріал по справі; «подавати документ справи» означає передати його секретареві суду для внесення письмових записів по справі; відмітка на документі, зроблена секретарем, містить дату подання документу.

Заявочний збір: грошова сума, яка вимагається місцевими правилами суду під час початкової подачі певного виду клопотання.

Довідка про доходи: довідка, у якій вказуються дані щодо доходів і витрат за певний період часу.

Штраф: грошове покарання, накладене на особу, визнану винною у порушенні законодавства.

Рішення, винесене судом іншого штату: постанова, рішення або наказ, винесені судами іншого штату, протокол якого подається в суд цього штату з однаковою дією та виконанням, або дотриманням, наче рішення було винесено в цьому штаті.

Захисний припис суду іншого штату: захисний припис, виданий іншим штатом, на іншій території або в іншому володінні Сполучених Штатів, Співдружністью Пуерто-Ріко або округом Колумбія, якому повинно надаватися повне визнання та довіра штату Міссурі. Дивіться також «Повне визнання і довіра».

Втрата грошової застави: процес, згідно якого людина втрачає своє право на заставу, яка раніше була внесена.

Повне визнання і довіра: виконання штатом законів іншої юрисдикції або правових рішень; їх розгляд таким чином, наче вони були винесені судом штату Міссурі. Конституція США, Стаття IV, розд. 1: Стаття, яка вимагає від штатів приводити в дію законодавчі акти, судові протоколи та правові рішення інших штатів.

Особа, на яку оформлений гарнішмент: третя сторона, наприклад, роботодавець або банк, яка збирає або зберігає гроші сторони, яка програла, і яка за наказом повинна віддати гроші в суд, а не стороні, що програла. Дивіться також «Гарнішмент».

Гарнішмент: спосіб задоволення судового рішення шляхом отримання судового наказу щодо заволодіння речами, грошами та майном боржника, які перебувають у розпорядженні іншої сторони, наприклад, роботодавця.

Виконавчий лист на будь-яке рухоме майно відповідача: письмове розпорядження суду, яке наказує посадовій особі задовольнити рішення за рахунок майна боржника.

Дивіться також «Виконавчий лист».

Вагомий аргумент: достатні підстави з юридичної точки зору; істотна та переконлива причина.

Опікун або опікунство: особа, назначена судом, яка має правові повноваження та обов’язок піклуватися про іншу особу, наприклад, про неповнолітню або недієздатну особу. «Обмеженим опікуном» називається опікун, чиї обов’язки та повноваження є обмеженими.

Опікун в суді: спеціальний опікун, як правило, юрист, призначений судом діяти від імені неповнолітньої або некомпетентної особи. Опікун згідно рішення суду – це посадова особа суду, яка представляє інтереси неповнолітньої або некомпетентної особи у суді та з правових питань.

Домагання: слова, поведінка або дія, як правило, повторюваного або постійного характеру, спрямована на конкретну особу, щоб роздратувати, налякати її або викликати істотні емоційні переживання у цієї особи без конкретної на це причини.

Слухання: розгляд у суді або перед експертом, який заслуховує заявника, де кожна сторона представляє докази та аргументи, а рішення приймається на підставі представленої інформації та згідно закону, який застосовується до таких фактів.

Спадкоємець: у справах спадщини – особа, яка успадковує майно від іншої особи.

По формі «про бідність» (Скасування зборів та Форма скасування зборів): заява під присягою, яка використовується для визначення того, чи певна особа відповідає вимогам до доходу таким чином, що вона не зобов'язана платити судові збори.

IV-D: у справах з питань аліментів на дитину IV-D означає Том IV, Розділ D Федерального закону про соціальне забезпечення, який має назву «Аліменти на дитину і встановлення батьківства»; повноваження і відповідальність за дотримання цього закону в штаті Міссурі лежать на Відділі з питань виплати аліментів (DCSE) Департаменту соціального забезпечення (DSS).

Інцидент: випадок або подія.

Незалежне управління: у справах спадщини – управління майном без судового рішення, наказу чи розпорядження суду. Дивіться також «Офіційне затвердження заповіту».

Спадщина: у справах спадщини – майно або власність, які особа отримує у спадок, або які переходять у спадок спадкоємцю після смерті особи, яка не залишила заповіту. Дивіться також «Нащадок», «Майно» та «Спадкоємець».

Правовий документ: письмовий правовий документ.

Відсоток: сума, що надається позичальнику в обмін на використання позикових коштів.

Зацікавлена особа: у справах спадщини – спадкоємці, легатарії, чоловік/дружина, кредитори або інші особи, які мають право власності або обов’язки щодо майна померлого, яким розпоряджаються, а також діти особи, яка знаходиться під захистом, які можуть мати право власності та обов’язки або зацікавленість щодо майна особи, яка знаходиться під захистом. Дивіться також «Особа, яка знаходиться під захистом».

Письмове опитування сторін: письмові запитання від однієї сторони до іншої, на які потрібно відповісти у письмовій формі під присягою.  Дивіться також «Розкриття доказів».

Суддя: державна посадова особа, яка розглядає і вирішує справи, порушені перед судом.

Рішення суду: офіційне рішення суду. Рішення суду можуть бути оскаржені.

Кредитор за рішенням суду: особа, на користь якої зроблено рішення суду проти іншої особи.

Боржник за рішенням суду: особа, яка заборгувала іншій особі гроші згідно рішення суду.

Заставне право за рішенням суду: застава за майно боржника за рішенням суду; рішення має бути виконане до того, як боржник продасть майно.

Рішення про розірвання: рішення, що припиняє дію угоди чи договору. Часто використовується для розірвання шлюбу.  Дивіться також «Указ про розірвання шлюбу».

Юрисдикція: географічний район, в якому суд має право та повноваження здійснювати свою діяльність; особи або питання, щодо яких суд має право та повноваження приймати рішення.

Справедлива підстава: правова чи законна причина.

Чиновник у справах неповнолітніх: співробітник суду у справах неповнолітніх, який співпрацює с суддею для спрямування та розвитку роботи суду щодо благополуччя дитини.

Юрист: представник клієнтів, посадова особа у правовій системі та громадянин, який несе особливу відповідальність за якість правосуддя. Як представник клієнтів юрист виконує різні функції. Як консультант юрист надає інформативні пояснення клієнту з приводу його законних прав та обов’язків, а також пояснює їх практичні труднощі. Як адвокат юрист завзято відстоює позицію клієнта у відповідності з правилами системи змагальності. Як особа, яка веде переговори, юрист намагається знайти результати, які є найбільш вигідними для клієнта, але відповідно до вимог чесної поведінки з іншими особами. Як посередник між клієнтами, юрист прагне примирити їхні різні інтереси, надаючи консультації та, в обмеженій мірі, виступаючи представником кожного клієнта. Юрист виступає в якості оцінювача, вивчаючи юридичні справи клієнта та звітуючи про це клієнтові або іншим людям. У штаті Міссурі ліцензію юристам видає Верховний суд.

Окреме проживання подружжя за рішенням суду: письмова юридична угода, згідно якої чоловік і дружина живуть окремо один від одного, залишаючись у шлюбі, або за взаємною згодою, або за рішенням суду.

Документ про видачу повноважень: у справах спадщини – офіційне призначення повноважень судом, у вигляді письмового документа, стосовно того, що особа має повноваження розпоряджатися майном померлої, підопічної особи або особи, яка знаходиться під захистом. Дивіться також «Покійний» та «Офіційне затвердження заповіту».

Стягувати: виконувати, конфіскувати; отримувати гроші шляхом вилучення та продажу майна; збирати певну суму грошей згідно виконавчого листа. Дивіться також «Виконавчий лист».

Заставне право: право вимоги майна іншої особи. Дивіться також «Обтяжувати/обтяження» та «Утримання матеріальних коштів».

Обмежене представництво: коли адвокат допомагає тільки у певних частинах розгляду справи, наприклад, допомагає клієнтові у складанні клопотання або переглядає юридичні документи, підготовлені клієнтом. Як правило, використовується у питаннях сімейного права. Іноді ще називається «непов’язаними юридичними послугами» або «представництвом окремих завдань».

Судова сторона: сторона у судовому процесі.

Судовий процес: процес розгляду судової справи; цивільний позов, в якому суперечка постає перед судом.

Підтримка: фінансова підтримка чоловіка або дружини під час і після розірвання шлюбу.

Повноліття: вік, встановлений законом; вік, досягнувши якого, особа за законом має право на управління своїми справами та використання своїх цивільних прав.

Утримання матеріальних коштів: скарга, яку може подати особа, що надала матеріали або виконала роботи з побудови або ремонту будівлі, які ще залишаються не сплаченими.

Посередництво: спосіб вирішення проблем без звернення до суду.

Посередник: особа, яка допомагає вирішувати суперечки між двома чи більше сторонами.

Неповнолітня особа: особа, яка не досягла повноліття.

Інші витрати: сума, що стягується за виконання конкретної послуги особою чи організацією, крім суду.  Такі витрати встановлюються законом.

Зміна: внесення зміни.

Замах на розтління: небажане та непристойне загравання до особи, особливо з метою сексуального задоволення.

Клопотання: запит, щодо якого суддя може винести рішення або прийняти іншу міру; заява, подана до суду, щодо винесення судом рішення або постанови на користь сторони, яка подає клопотання; як правило подається щодо рішення, яке вже розглядається, або може стосуватися питання судового розсуду або правової норми; може бути як усним, так і письмовим.

Фактичний опікун: батько/матір неповнолітньої особи.

Фактичний батько/матір: біологічний батько або матір.

Тип позову: опис типу цивільної справи, яка подається до суду; наприклад, договір, розірвання, позовні вимоги на невелику суму.

Заступник: особа або організація, назначена діяти від імені неповнолітньої особи у судовому розгляді.

Прізвисько: альтернативне ім’я, яке використовує особа або інші, щоб звернутися до цієї особи, замість справжнього або повного імені; інше ім’я, під яким відома особа.

Батько/матір-неопікун: батько/матір, який не виконує основний обов’язок щодо догляду за дитиною; особа, яка виплачує аліменти. Дивіться також «Аліменти на дитину» та «Кредитор за зобов'язанням».

Державний нотаріус: державний службовець, функцією якого є приведення до присяги, засвідчення своїм підписом та печаткою.

Повідомлення: повідомлення про певні факти; офіційне отримання повідомлення про певні факти; інформація, яку одна сторона справи повинна надати іншій стороні справи; як правило, передається поштою або шляхом публікації, наприклад, у газеті (наприклад, повідомлення про слухання).

Повідомлення про слухання: офіційне повідомлення, яке повідомляє сторони про час проведення слухання.

Кредитор за зобов'язанням: у справах з питань аліментів на дитину – особа, держава або адміністративно-територіальна одиниця, яка зобов’язана виплачувати аліменти. Дивіться також «Батько/матір-опікун».

Позичальник: особа (-и), які мають боргове зобов’язання. У справах з питань аліментів на дитину – особа, яка заборгувала виплату аліментів на дитину. Дивіться також «Батько/матір-неопікун».

Ідентифікаційний номер злочину (ІНЗ): номер-ідентифікатор, надрукований на картці відстеження штату та її копії, що використовується для відстеження арешту, пред'явлення обвинувачення та постанови про обвинувачення у кримінальній справі.

Відкрита справа: справа на стадії розгляду; справа, щодо якої ще не винесено заключного рішення.

Вступне слово: короткий виклад справи та свідчень, які буде представлено. Такий короткий виклад робить кожна сторона справи на початку слухання.

Рішення: письмове рішення суді або мирового судді.

Захисний припис: постанова суду, яка захищає постраждалу сторону шляхом заборони або обмеження іншої сторони стосовно дій, спроб та погроз сім’ї, членам сім’ї або дітям, чи від дій переслідування.

Юрисдикція суду першої інстанції: повноваження брати під контроль справу з самого початку, розглядати її та виносити рішення відповідно до законів та фактів.

План виконання батьківських зобов'язань: план, у якому вказується, хто з батьків нестиме відповідальність за дітей та прийняття рішень, і яким чином будуть вирішуватися суперечки між батьками.

Сторона/Сторони: особа (особи), що беруть участь в будь-яких судових розглядах; в судовому процесі; особа безпосередньо зацікавлена в предметі справи; особа, яка може подавати заяву, захищати себе у суді, контролювати процес, опитувати свідків або оскаржувати рішення.

Одержувач платежу: особа, якій сплачуються або підлягають сплаті гроші.  У справах з питань аліментів на дитину використовується нарівні з термінами «кредитор за зобов'язанням» та «батько/матір-опікун»; означає особу, для якої призначений платіж.

Платник: той, хто платить. У справах з питань аліментів на дитину використовується нарівні з термінами «позичальник» та «батько/матір-неопікун»; означає особу, яка має сплатити.

Неправдиве свідчення: дія або обставина, коли особа навмисно надає неправдиві свідчення або свідчення, які вводять в оману, перебуваючи під присягою.

Клопотання: офіційне письмове звернення до суду стосовно конкретного позову. Крім того, у цивільній справі це письмові заяви із зазначенням претензій до підсудного.

Заявник або Позивач: у цивільній справі особа, яка подає позов проти іншої особи. У розлученнях це особа, яка подає на розлучення або розпочинає судовий процес розлучення. Дивіться також «Позивач», «Підсудний» та «Відповідач».

Позивач: особа, яка ініціює судовий розгляд проти іншої особи. Дивіться також «Позивач», «Підсудний» та «Відповідач».

Відповідь підсудного: офіційна відповідь підсудного на кримінальне обвинувачення.

Змагальні папери: документи, подані для розгляду справи; констатація фактів, представлена в логічно-правової формі, які складають причину дій позивача чи підстави захисту у суді відповідача.

Адміністративно-територіальна одиниця: поділ держави, який існує, в першу чергу, для виконання певних функцій місцевого самоврядування.

Сума основного боргу: сума боргу, інвестицій або інших коштів, не враховуючи відсотки, доходи або прибутки.

Самостійне представництво: діяти від свого імені; з’являтися до суду самостійно; самостійне представництво у судовій справі без адвоката.

Офіційне затвердження заповіту: судовий порядок запису заповіту у суді.

Суд у питаннях спадщини: підрозділ окружного суду, який займається питаннями спадщини, управління майном, опіки, опікунів, процедур охорони психічного здоров'я, спадкування та охорони від дій сексуальних маніяків.

Судочинство: справа або діяльність у суді; форма та порядок ведення судової справи в суді або перед експертом, який заслуховує заявника.

Наказ про виклик: судовий документ про виклик до суду. Дивіться також «Вручення наказу про виклик».

Пред’явлення документів: процес або дія надання копій документів або інших письмових матеріалів на прохання іншої сторони справи. Дивіться також «Розкриття доказів».

Обвинувач або Обвинувачення: той, хто представляє державу або уряд в кримінальній справі; судочинство, яке призначається та здійснюється по належній правовій процедурі з метою визначення винності чи невинності особи, обвинуваченої у вчиненні злочину.

Особа, яка знаходиться під захистом: у справах спадщини – особа, для майна якої призначений опікун, або стосовно майна якої суд постановив врегулювання суперечки шляхом згоди сторін без призначення опікуна або опікуна з обмеженими повноваженнями.

Згідно з: у відповідності до, за затвердженням.

Нерухоме майно: земля і взагалі все, що побудоване або росте на цій землі, а також прикріплене до цієї землі.

Реєструвати: записувати, друкувати і т. п.; робити офіційні записи; письмовий звіт про діяння, судовий розгляд, врегулювання суперечки шляхом згоди сторін або правовий документ, складений згідно з законом відповідною посадовою особою та призначений залишитися в якості постійної частини справи, до якої він відноситься.

Право першого вибору повноважень: у справах спадщини – процес, який використовується для передачі нерухомого та рухомого майна померлої особи вдівцю/вдові, неодруженим неповнолітнім дітям або кредиторам.

Засіб судового захисту: допомога, надана або постановлена судом для виконання або стягнення, наприклад, повернення майна або грошової вартості збитку.

Відмовитися: офіційно відмовитися від свого права чи інтересу, наприклад, від спадщини.

Реституція: повернення справжньому власнику майна або грошової вартості збитку.

Адреса проживання: адреса, за якою проживає особа. Не може бути номером поштової скриньки.

Відповідач: особа, проти якої порушено розгляд справи.

Відповідач – особа, проти якої подано цивільний позов або порушено справу з розірвання шлюбу; те саме, що й підсудний.

Зустрічний позов: судове переслідування у відповідь на судове переслідування.

Реституція: повернення майна або грошової цінності збитку справжньому власнику. Повернення особи назад у становище, в якому вона була до понесення збитків чи травми.

Судова заборона: постанова, винесена за заявою однієї із сторін, яка забороняє іншій стороні робити певні дії. Тимчасова судова заборона – судова заборона на час розгляду справи. Постійна судова заборона – судова заборона, винесена в заключному судовому рішенні.

Заборгованість, яка може бути збережена: у справах з питань аліментів на дитину – частина призначеної заборгованості, розмір якої держава може зберегти. Також дивіться «Призначена заборгованість».

RSMo: скорочення від переглянутого законодавчого акту штату Міссурі (Missouri Revised Statutes).

Виконання (судового рішення): обслуговування боргу або зобов’язання шляхом їх виплати; запис, зроблений в письмовій справі стороною, на чию користь було винесено рішення, у якому йдеться про те, що судове рішення сплачено.

Вирок: судове рішення, яке накладає покарання за правопорушення. Покарання може включати в себе наступне, але не обмежується ним: тюремне ув’язнення, штраф, умовне призначення вироку, умовне виконання вироку, реституція, громадські роботи або відвідування освітніх програм.

Секвестр: письмова постанова суду, яка наказує шерифу або іншій посадовій особі конфіскувати майно особи, чиє ім’я вказане в письмовій постанові. Іноді видається проти цивільного відповідача або державного роботодавця.

Вручення наказу про виклик: правові способи доставки документів до супротивної сторони судової справи та доведення до суду (шляхом подачі Свідоцтва про вручення), що документи отримано. Доставка офіційного судового документа здійснюється уповноваженою посадовою особою, наприклад, шерифом. Дивіться також «Наказ про виклик».

Врегулювання: усна або письмова угода щодо вирішення проблеми, особливо до звернення до суду.

Позовна вимога на невелику суму: недороге судове рішення справи, коли сума позову не перевищує 3 000 доларів США. Судочинство проводиться неофіційно перед суддею без присяжних, сторони можуть самостійно себе представляти без адвоката, а офіційні правила свідчення не використовуються.

Спеціальний посильний суду: особа віком від 18 років, призначена судом для доставки офіційних судових документів.

Забезпечення колишньої (-ого) дружини/чоловіка: аліменти, які виплачуються колишньому чоловікові чи колишній дружині (або чоловікові/дружині, якщо розлучення ще не ухвалено) за рішенням суду. Частіше зустрічаються терміни «підтримка» або «аліменти». Дивіться також «Аліменти» або «Підтримка».

Переслідування: коли повнолітня особа навмисно і неодноразово домагається іншої особи або переслідує іншу особу з метою домагання.

Державний борг: у справах з питань аліментів на дитину – кількість грошей, яка сплачується за Програмою допомоги неповним сім'ям з дітьми/Програмою надання тимчасової допомоги нужденним сім'ям та зводиться до певної суми згідно судового/адміністративного рішення. Коли борг згідно рішення зводиться до певної суми, то він стає рівнозначним заборгованості, яка може бути збережена. Коли він не зводиться до певної суми згідно рішення, то він стає рівнозначним непогашеній допомозі. (НД)

Законодавчий акт: закон.

Встановлений законом: той, який вимагається або установлюється законом.

Припинити: зупинити або затримати; тимчасово припинити, чекаючи на судове рішення. Дивіться також «Тимчасове припинення».

Призупинення виконання: зупинення виконання судового рішення на обмежений період часу.

Виклик до суду: постанова суду з приводу того, щоб особа з’явилася до суду для дачі свідчень та пред’явлення документів.

Наступний: той, що відбувається пізніше; відбувається після чогось.

Наркотична залежність: зловживання алкоголем або наркотиками.

Судова повістка: письмове повідомлення, яке інформує особу про позов проти неї та про те, коли і де вона повинна з’явитися до суду.

Верховний суд штату Міссурі: суд вищої інстанції в штаті Міссурі, у якому сім Суддів Верховного суду розглядають оскарження рішень, винесених судами нижчої інстанції, та тлумачать закони та конституції штат Міссурі та Сполучених Штатів.

Доплати: додаткова плата, дозволена законом, для конкретних цілей.

Поручитель: особа або компанія, яка запевняє або гарантує, що інша особа буде виконувати свої зобов'язання.

Умовне виконання вироку (УВВ): винесений, але не накладений вирок, згідно якого підсудний передається на термін пробації.

Умовне призначення вироку (УПВ): вирок не виноситься, а підсудний може передаватися на термін пробації.

Неприйняття волі покійного: у справах спадщини – неприйняття вдовою/вдівцем положень заповіту та вибір отримати половину майна, якщо немає прямих нащадків померлого, або одну третину, якщо нащадки є. Дивіться також «Заповіт».

Тимчасова судова заборона: дивіться «Судова заборона».

Тимчасові постанови: постанови, які виносить суддя, які будуть діяти протягом обмеженого періоду часу; наприклад, судова постанова про стягнення аліментів або судова заборона.

Орендар: особа, яка орендує нерухоме майно, яке належить іншій особі.

Завершити: закінчити.

Показання: урочиста заява під присягою.

Судовий розгляд: засідання суду, де розглядаються питання, які виникли між сторонами, та приймається рішення щодо цих питань.

Новий судовий розгляд: новий судовий розгляд іншим суддею.

Невизначена заборгованість: у справах з питань аліментів на дитину – частина заборгованості, яка накопичилась з моменту останнього припинення призначення «Програми надання тимчасової допомоги нужденним сім'ям».

Непов’язані юридичні послуги: угода між стороною і юристом щодо того, що юрист буде надавати обмежене представництво, тобто перевірку документів, підготовлених стороною, яка представляє себе у суді самостійно.

Неінкасовані витрати та штрафи: судові витрати і штрафи, які за рішенням необхідно сплатити суду, але які суд не отримав.

Справа без заперечень з боку відповідача: позов, у якому сторона, проти якої він поданий, не оспорює його.

Неконтрольоване управління: у справах спадщини – управління майном померлого незалежним особистим представником без контролю та рішення суду.

Скасовувати: скасовувати судове рішення.

Територіальна підсудність справи: конкретний округ, місто або географічний район, над якими суд має повноваження.

Жертва: особа, яка постраждала від злочину чи вчинку.

Добровільна виплата аліментів: у справах з питань аліментів на дитину – ситуація, коли батько/матір погоджується на здійснення платежів без подання позову до суду щодо невиплати аліментів.

Відмова: свідома або добровільна відмова від відомого права, або така поведінка, яка гарантує висновок про відмову від такого вчинку.

Заповіт: у справах спадщини – інструмент, за допомогою якого особа розпоряджається своєю власністю, що набуває чинності після її смерті.

Свідок (-ки): особа, яка може розповісти з перших рук про те, що вона бачила, чула чи пережила.

Розпорядження: письмовий судовий наказ, що вимагає певних дій з боку фізичної або юридичної особи, якій адресований цей наказ.

Виконавчий судовий наказ: у цивільних справах – письмовий судовий наказ, адресований шерифу або іншій службовій особі, щодо виконання рішення суду, як правило, шляхом арешту або продажу майна боржника. Наказ шерифу арештувати будь-яке майно боржника за рішенням суду у розмірі, який задовольнить судове рішення. Дивіться також «Гарнішмент».